Штраф за домашнее мясо и молоко 200 тысяч, с 4 апреля инспектора начнут охоту за «некачественной едой» https://barometr.info/news/n_yu/100...achnet-ohotitsya-za-nekachestvennoy-edoy.html Справа необхідна та дуже корисна — інакше ніяк не можна отримати нормальні продукти. Але спосіб вирішення проблеми — як і все на Україні, працює на олігархів, міжнародні корпорації та на знищення українського дрібного виробника і «зайвого» населення. Виходячи з реалій сьогодення, влада повинна була б до введення європейського Закону компенсувати населенню, яке живе за рахунок свого с.г.виробництва, можливі втрати, створити потрібну кількість боєнь та т.і. Для влади — безвіз, для народу — безвихідь.
Якщо казати про санітарні вимоги заготівлі молока, то вони цілком обгрунтовані. І їх цілком по силам виконати будь якому фермеру. А от щодо заготівлі м'яса, то це якась дурня. От тільки вже кінець травня, а від зрадофілів щось не чутно вереску про нелюдську владу. Невже закон прийняли, а виконувати його ніхто не збирається?
Так зникають земні цивілізації Наша цивілізація не перша на Землі, яка знищує сама себе. Але історія так нічому і не навчила приматів, які називають себе Людина Розумна. Процес самоліквідації нашої цивілізації набрав шалених обертів. Здається, його вже не зупинити. Як хробаки у яблуку, примати вигризають тіло планети. Як сарана, зжирають все на поверхні Землі та забруднюють її продуктами своєї життєдіяльності. Люди перекривають дренажні канали планети – річки, греблями, руйнуючи планетарний механізм кругооберту води у Природі. Вони закутали Землю парниковими газами, руйнуючи клімат Землі. Вони не тільки вбивають один одного, але й знищують все біорізноманіття планети, без якого і сама людина не може жити. Люди посипають Землю радіонуклідами ядерних бомб та атомних станцій, що в свою чергу приводе до знищення людини та природного біорізноманіття. Вони забруднили довкілля ГМО, які знищують людей і руйнують природний баланс. Вони вирубують ліси, які є легенями планети, осушують болота – нирки планети ... Человек живёт ,как может: С мерзким рылом,жуткой мордой, Грязной харей,подлой рожей... А звучит при этом гордо! Далі наводю мовою оригіналу уривки зі статті http://savesteppe.org/ru/archives/13696 , у якій автори розповідають, як людство знищує себе ложкою. Така надважлива проблема і всього 8 людей у Росії та Україні прочитали цю статтю. Сумно! Півсвіту скаче, півсвіту плаче. І майже ніхто не помічає, що зникає цивілізація. Парадоксально, но ничто так не опустошает планету, как выращивание пищи. По данным ФАО, с целью выращивания сельскохозяйственных культур распахано 10,9% всей площади суши. Из 40% площади суши, ныне занятых пустынями, часть тоже ранее была пашней. Если смотреть на проблему с точки зрения охраны природы (а вернее сказать – с точки зрения сохранения жизни на Земле), то распашка является самой мощной из современных причин потери биоразнообразия. Пахотное земледелие порождает все пять основных обстоятельств (типов) утраты биоразнообразия, выделенных МСОП. За обеспечение человечества пищей природа расплачивается потерями и разрушением экосистем. А это, в свою очередь, создает экологические риски для самого же человечества. Украина – на первом месте в мире по уровню распаханности1 и на первом месте в Европе по степени деградации почв. в Украине, к примеру, степей осталось по разным оценкам – от 1% до 3%. Замена почти всех степных ландшафтов на пашню обернулась колоссальными потерями биоразнообразия. Распашка – одна из причин, почему в Украине исчезли почти все крупные степные животные, в частности копытные. Украина не понаслышке знает об опустынивании, вызванном безрассудным сельским хозяйством. Многим известны Алешковские пески. Иногда их называют самой большой пустыней Европы. А образовалась эта пустыня на месте песчаных степей, уничтоженных здесь в начале ХХ в. интенсивным скотоводством. После того, как выпас был остановлен, прошло уже более 100 лет. Но растительность здесь до сих пор не восстановилась. (Далеко за прикладами й ходити не треба : у Вознесенському районі заради наживи від продажу піску випалюють хвойний ліс над підземним озером питної води. При цьому люди залишаються без води, а піски - без утримуючого їх лісу) После распада СССР рост площади пашни в Украине на пару десятилетий остановился, а площадь засеваемой пашни временно упала. Однако в последние годы она неуклонно растет. И что особенно тревожно – нарастает проблема неумеренной и незаконной распашки угодий, не предназначенных под пашню, прежде всего – степей и лугов. Инициаторы новой кампании против незаконной распашки – общественная организация «Украинская природоохранная группа» и активист природоохранного движения, профессиональный агроном и эколог Алексей Бурковский, в своем блоге освещающий проблемы на стыке охраны природы и сельского хозяйства Лидирует Николаевская область, а в ней случаи незаконной распашки степи сконцентрированы в пределах Вознесенского и Березнеговатского районов (в первом 700 га, или 0,4% от площади района, во втором – 1600 га, или 1% от площади района). К сожалению, в области не единичны и случаи распашки земель природоохранного назначения в пределах участков природно-заповедного фонда и территорий, которые только предложены для заповедания. Так оказались распаханы 30 га в Чигринской балке на участке, который предлагалось присоединить к територии РЛП «Тилигульский». Пашней стала большая часть пода возле с. Подовка, незадолго до того включенного по предложению Украины в Изумрудную сеть Европы. Такая тенденция не случайна: именно в Николаевской области сохранилось больше всего пахотнопригодных степных участков. В целом же, уровень распаханности Украины так высок, а степень сохранности степных экосистем так мала, что восстановление сколько-нибудь приемлемого баланса между степью и пашней никак не сводится к прекращению только незаконных новых распашек. Стратегической целью зарождающейся кампании является, прежде всего, изменение приоритетов реальной государственной земельной политики: переход к активной защите земель от деградации и потери плодородия, признанию и поддержке экологических функций земель, и на практике – масштабное выведение деградированной пашни из обработки и возвращение ее природе. . Екологічний парадокс: людина бореться з людиною за збереження Природи для людини.
Спасти землю заради життя на Землі. (Відкритий лист). Голові МОДА Стадніку Олександру Васильовичу obrgrazd@mk.gov.ua Голові Миколаївської облради Москаленко Вікторії Вікторівні, oblrada@mksat.net Голови ВЕА “Зелений світ» Колєснікова Сергія Терентійовича, Відкритий лист щодо необхідності прийняття невідкладних дій для збереженню головного багатства України – землі. Стаття 14 Конституції України визнає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Зараз в Україні склалася ситуація, яка сприяє знищенню цього основного національного багатства. І Миколаївська область тут є лідером. Тому наша земля зараз вимагає особливої охорони держави та органів місцевого самоврядування. Ніщо так не спустошує планету, як вирощування їжі. Нинi в Українi близько 28 мiльйонiв гектарiв чорноземiв, що, за рiзними оцiнками фахiвцiв, становить 8 -- 15% свiтових запасiв. Йдеться про грунт iз вмiстом гумусу не менш нiж 3,1%. Та ще не так давно цiєї органiчної речовини було в українських чорноземах удвiчi бiльше! Саме чорноземи вiдрiзняються вiд iнших грунтiв високим рiвнем потенцiйної родючостi: великими запасами гумусу та поживних речовин, найсприятливiшою для рослин структурою та водним режимом. Цi грунти на територiї України утворювалися, за рiзними оцiнками, вiд 5 до 10 тисяч рокiв в умовах надзвичайно сприятливого клiмату, який складався тiльки на окремих територiях свiту. Нашi чорноземи сьогоднi -- зразок виродження. Еталонних грунтiв в Українi -- не бiльше 1%. За даними Нацiональної академiї аграрних наук України, за 100 рокiв (1881 — 1991 рр.) вмiст гумусу в наших грунтах зменшився майже на третину -- з 4,2% до 3,2%. А в доповiдi НААН iдеться про те, що за останнi 25 рокiв середньозважений вмiст гумусу зменшився ще i становить 3,14%. Тобто процес триває. Бездумне сільське господарювання знищило вже не одну цивілізацію в історії людства. Якщо дивитись на цю проблему з точки зору охорони природи, а інакше кажучи — життя на Землі, то рілля є найбільшою сучасною причиною зникнення біорізноманіття. Всі 5 основних причин втрати біорізноманіття походять від орного землеробства Якщо поглянути на карту світу, то в місцях зародження великих рільницьких цивілізацій ми не побачимо жодного розквіту в наш час. Колишній Родючий Півмісяць (Єгипет, Межиріччя) на Близькому Сході — тепер зайнятий пустелями та напівпустелями, а мешканці живуть в бідності та в постійних війнах. Всі ці пустелі утворились після того, як рільництво й ерозія повністю знищили ґрунт. Найбільша рільницька цивілізація Північної Америки — Анасазі — також повністю перетворила свою домівку на пустелю, що призвело до загибелі самої цивілізації. Всі вони проходили один той же самий шлях — замість раціонального обмеженого використання природних ресурсів, вони розорювали всю доступну землю та надмірно її експлуатували. Це все зумовило виснаження ґрунту, зникнення в ньому поживних речовин, пришвидшення водної та вітрової ерозії — і, як наслідок, голод, війни, бідність та колапс. Україна має і власний приклад появи пустель внаслідок нераціонального сільського господарства — Олешківські піски. Інколи їх вважають найбільшою пустелею Європи. А утворилась ця пустеля на місці піщаних степів, знищених тут на початку 20 століття інтенсивним скотарством. Після того, як випас був зупинений, минуло вже понад 100 років. Але рослинність тут досі не відновилась. 54% українських земель розорено. Через це ми — одні з лідерів у Європі як за рівнем розораності, так і, відповідно, за показником деградації ґрунтів. Зараз набуло загрозливих масштабів самовільне розорювання залишків природних територій. І лідером тут є Миколаївська область. «Лидирует Николаевская область, а в ней случаи незаконной распашки степи сконцентрированы в пределах Вознесенского и Березнеговатского районов (в первом 700 га, или 0,4% от площади района, во втором – 1600 га, или 1% от площади района). К сожалению, в области не единичны и случаи распашки земель природоохранного назначения в пределах участков природно-заповедного фонда и территорий, которые только предложены для заповедания. Так оказались распаханы 30 га в Чигринской балке на участке, который предлагалось присоединить к територии РЛП «Тилигульский». Пашней стала большая часть пода возле с. Подовка, незадолго до того включенного по предложению Украины в Изумрудную сеть Европы. Такая тенденция не случайна: именно в Николаевской области сохранилось больше всего пахотнопригодных степных участков» (2). Масово вирубуються лісополоси, без якихвітрова ерозія землі дуже швидко перетворить її на пустелю. Проблема збереження землі є надважливою та багатогранною. Вона потребує невідкладного вирішення. Поки ще наша земля не перетворилася у пустелю. У зв`язку з викладеним заради сталого розвитку Миколаївської області просимо вас, шановні Олександре Васильовичу та Вікторія Вікторівна, об`єднати усі наявні можливості органів державного управління та місцевого самоврядування для створення програми та дієвого механізму захисту ще не розораної землі, запобіганню подальшому розорюванню землі та початку процесу вилучення з обробки деградованої землі Миколаївської області. З повагою та надією на мудре рішення керівників області - Сергій Колєсніков, Голова ВЕА "Зелений світ". 08.01.2020 року Джерела: 1. Земля і пустеля. Україна може втратити свої ґрунти, якщо не зупинити варварське розорювання природних ділянок http://texty.org.ua/pg/article/edit...IyrUqqyreJ-YTgLKJ-5DkiV1PU2eUfmo6M9COUpTnRgLM 2. Степной бюллетень. Степи под угрозой. http://savesteppe.org/ru/archives/13696 3. Через десяток років залишимося без чорноземів, - експерти https://expres.online/archive/main/2017/08/10/256666-eksperty-byut-spoloh-vtrachayemo-chornozemy
