История города Вознесенск.

Перші відомості про місцевість, де нині розташувалося місто Вознесенськ, пов'язані з кінцем XIV - початком XV століть, коли литовські князі, скориставшись роздробленістю що донедавна могутньої держави Золотої Орди, захопили південноруські землі між Дніпром і Дністром, аж до Чорного моря. А щоб захиститися від ворогів, литовці споруджують укріплення-фортеці. Одне з таких укріплень знаходилося на перехресті річок Південний Буг та Мертвовід.

На початку XVIII століття вздовж Південного Бугу, на землях між гирлами річок Мертвовід і Гнилий Єланець, був поселений полк, який дістав назву Арнаутського. Військове керівництво полку знаходилося в Соколах, а з 1785 р. - й канцелярія Бузького козацького війська, покликаного виконувати роль прикордонного.

В 90-х роках XVIII століття в адміністративно-територіальному поділі Росії відбуваються серйозні зміни. Указом Цариці Катерини ІІ від 27 січня 1795 р. предписувалося заснувати нову Вознесенську губернію включеною до складу Росії за другим поділом Польщі, земель придбаних Росією від Туреччини в 1791 р., і Єлізаветградського, Новомиргородського та Херсонського повітів Катеринославського намісництва. Указом передбачалося заснувати місто «вдоль р. Буга в окружностях местечка Соколов» під назвою Вознесенськ. Губернія поділялась на 12 повітів, крім них в нову губернію входили так названі приписні міста Одеса, Миколаїв, Очаків, Дубоссари, Берислав.

Будівництво губернського міста розпочалося в другій половині 1795 р. Але побути Вознесенську губернським містом судилося не довго. Минуло трохи більше року і на світ з'явився новий указ нового Царя Павла І від 12 грудня 1796 р. За цим указом поновлювалася Слободсько-Українська губернія у межах 1765 р. і ліквідувалась Вознесенська губернія.

Вознесенськ вже з центру губернії перетворився на заштатне містечко.

Своєрідним поштовхом до розбудови міста стала підготовка до «высочайшего смотра войск» в 1837 році. Споруджувалися палаци для царя і його свити, театр, був закладений «казенный парк» з ротондою і басейном. На всеросійські маневри були стягнуті війська з південних і центральних губерній Росії. До Вознесенська прибув цар Микола І та дипломатичний корпус.

В 1857 році військові поселення були ліквідовані й Вознесенськ зажив тихим провінційним життям. Після скасування кріпосницького права в місто потягнулися безземельні селяни, потроху почали створюватися промислові підприємства - завод по ремонту сільгоспмашин, свічковий завод, соледробилка, гончарні, виноробні підприємства.

На початку ХХ століття Вознесенськ був повітовим містом і входив до складу Херсонської губернії. Як свідчить "Ведомость о числе жителей в городах Херсонской губернии" (1901 р.) у Вознесенську на той час проживало 11 тисяч 297 чоловік. Купців було 41, кустарів - 115, гласних дум - 36. Діяло 6 фабрик і завод, 53 трактири і шинки, торгівельна мережа нараховувала 205 лавок і 56 хлібних магазинів.

Памятною датою міста є 27 січня, цього дня 1795 р. Указом Цариці Катерини ІІ було засновано губернське місто під назвою Вознесенськ. День міста відмічається в день Вознесіння Господнього. В честь цього великого релігійного свята місто отримало назву Вознесенськ.

Официальный сайт города.

 

Чиче(и)клея - это река впадающая в Южный Буг. Недалеко от места, где сливаются две реки, находиться посёлок Покровка. Возле него остатки древних оборонных сооружений, основательно изуродованные алчными копателями старины.
Огромные рвы и валы легко различимы на спутниковых картах.



Из находок в этом месте, действительно преобладают татарские артефакты, в основном монеты. Старожилы говорят, что на месте фортификационных сооружений выкапывали даже, чудом сохранившиеся до наших дней, бронзовые пушки.

К сожалению, как бы ни хотелось местным историкам, в устье реки Мертвовод нет остатков древних сооружений и мифы о крепостях Соколец и Чичаклей, так и остануться народным фольклором вознесенщины, наравне с затонувшим в местной речушке турецким галеоном, под завязку нагруженным золотом и екатериненской золотой каретой, застрявшей в катакомбах, на пол пути от беседки в парке Островского до дворца в Марииной роще

 

Вот скан с Национального атласа Украины. Видно Соколец и дата 1526 год. Этот атлас есть у мера города в кабинете.


И вот тоже с этого атласа четко видно название Соколы

 

Вот документы ( указ Екатерины 2) доказывающие , что до Вознесенска был город Соколов.

 

Вот тоже из газеты о развитии Вознесенска